ДОДЗЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДЗЬО́БАТИ, аю, аєш, док., перех. Дзьобаючи, з’їдати все, до кінця; докльовувати. Курчата додзьобували пшоно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 344.

Додзьо́бувати, бую, єш, сов. в. додзьо́бати, баю, єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 409.