ДОГЛЯ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до догля́нути 1. Сорочка в нього завжди доглянута (Ю. Янов., II, 1954, 130); Старанно доглянутий горох росте на славу (Рад. Укр., Іб.УІ 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 340.