ДОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що прові́дувати. Сільце поставив [мужик].. Та й пішов В копиці спать собі, а рано, Не вмившися, зайшов Гостей довідать… (Шевч., II, 1953, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 334.

Дові́дувати, дую, єш, сов. в. дові́дати, даю, єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 403.