ДОВІ́ДНЕ, присл., рідко. Те саме, що дові́дно. Хомі довідне було звісно, що робиться в душі старої, мов він заглядав туди… (Коцюб., І, 1955, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 334.