Довгоклю́гий, а, е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 402.