ДОВА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ДОВАРИ́ТИСЯ, ва́риться, док. Закінчувати варитися; варитися до готовності чи до певного ступеня готовності. Уже доварювався жаданий борщ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 423); Зібралися [косарі] ..до багаття, на якому доварювався смачний куліш (Тют., Вир, 1964, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 329.

Дова́рюватися, рююся, єшся, сов. в. довари́тися, рю́ся, ришся, гл. Довариваться, довариться. Довариться сироті в животі. Ном. № 10706.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 401.