ДОБІ́ЛЮВАТИСЯ, юється і рідко ДОБІЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок.

1. Закінчувати білитися. Добіляються полотна, розстелені по землі (Вовчок, І, 1955, 216).

2. Пас. до добі́лювати, добіля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 320.