ДОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до добіли́ти. Стіна чільна уже добілена вся, на вітрі й сонці просихає (Веч. Київ, 21.11 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 319.