ДИФУЗО́Р, а, ч.

1. Те саме, що Дифузі́йний апара́т (див. дифузі́йний).

2. Канал змінного поперечного перерізу, за допомогою якого сповільнюють рух газу або рідини. Співвідношення бензину і повітря в [горючій] суміші можна регулювати, змінюючи розміри отвору жиклера і горловини дифузора (Автомоб., 1957, 74).

3. Конічний випромінювач звуку в гучномовцях. У гучномовцях струми змінної сили приводять у рух невелику залізну пластинку, сполучену з великим паперовим конусом мембраною — дифузором (Фізика, II, 1957, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 290.