ДИФЕРЕНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. мат. Прикм. до диференціа́л 1. Великий інтерес являють роботи математиків з теорії диференціальних рівнянь (Наука.., 11, 1956, 31).

2. Неоднаковий у різних умовах. — Американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубало нас [великих землевласників] на пні. Німеччина ж, наскільки мені відомо, зняла диференціальний тариф (Стельмах, Хліб.., 1959, 44).

Диференціа́льний словни́к — словник близько споріднених мов, який включає тільки слова, що не є спільними для цих мов.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 289.