ДИСТА́НЦІЯ, ї, ж.
1. Відстань, проміжок між чим-небудь (у просторі, часі та ін.). Дистанція безпеки або загальна відстань, необхідна для гальмування автомобіля, складається з шляху, який проходить автомобіль з моменту, коли водій побачив перешкоду (Автомоб., 1957, 279); Між епохою самоутвердження капіталізму й національної держави і епохою загибелі національної держави й передодня загибелі самого капіталізму — дистанція величезного розміру (Ленін, 23, 1950, 25); Дехто з них [жінок] вважав, що молода жінка дерла носа і створювала між собою і ними образливу дистанцію (Галан, Гори.., 1956, 141).
2. Дільниця адміністративно-технічного поділу залізниць, шосейних і водних щдяхів; // Визначена ділянка для спортивних змагань, бою і т. ін. Кільцева дистанція кросу проходила по дуже пересіченій місцевості з багатьма крутими віражами і спусками (Рад. Укр., 27. II, 1962, 4); Він посувався все швидше, швидше.. В кінці дистанції він просто рвав траву ліктями (Ю Бедзик, Полки.., 1959, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 286.