ДИСПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. Невідповідність між складовими частинами цілого, відсутність пропорційності; непропорційність. — Він [В. Стефаник] відчував якусь велику диспропорцію між тою невеличкою.. кількістю новел, які написані ним, і тим тривким місцем, яке він придбав уже в літературі (Письмен. зблизька, 1958, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 286.