ДИСКРЕ́ТНИЙ, а, е. Складений з окремих частин; переривчастий. Письменник віднайшов найкращий спосіб для «творчої подорожі» — вивів не прямий, наскрізний, а дискретний (переривчастий) сюжет (Літ. Укр., 27.IX 1968, 4).

∆ Дискре́тні величи́ни — величини, окремі значення яких розмежовуються кінцевими проміжками.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 284 - 679.