ДИПЛО́МНИК, а, ч. Те саме, що диплома́нт 1. Кожний учений вузу повинен мати аспірантів, залучати до наукових досліджень найздібніших студентів старших курсів і дипломників (Рад. Укр., 8.УІІ 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 281.