Про УКРЛІТ.ORG

дилина

ДИЛИ́НА, и, ж., зах. Груба дошка; брус, балка. Дрібчасті перебої скрипки та басолі літали понад людьми і виривалися з клуні вкупі з промінням осіннього пообіднього сонця, що стріляло крізь стіну, де була вийнята одна дилина (Л. Укр., III, 1952, 670).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 277.

вгору