ДИКОБРА́З, а, ч. Великий гризун з жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині). * У порівн.Суворовець зустрів незнайомого хлопчика із задерикуватими очима.., рудим волоссям, що стирчало в усі боки, як у дикобраза (Багмут, Щасл. день.., 1951, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 275.