ДИВА́ЧКА, и, ж. Жін. до дива́к. — Тільки не смійтесь з старої дивачки (Коцюб., II, 1955, 247); Мене мають за дивачку (У. Кравч., Вибр., 1958, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 270.