ДЗЯ́ВКАТИ, ає, недок. Пискливо гавкати (про маленьких собак). [Мусій:] О, вже з цього боку щось дзвенить! (Прислухається). Ні, то Свиридова собака дзявка (Кроп., II, 1958, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 268.

Дзя́вкати, каю, єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, ну, неш, гл. Тявкать, тявкнуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 381.