ДЗЮРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзюркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Зі шкварчанням і дзюркотінням в три поверхи полилася сталь (Собко, Біле полум’я, 1952, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 268.