ДЗЮРКОТЛИ́ВО. Присл. до дзюркотли́вий. — Я ж не пила ні краплі! — дзюркотливо засміялась чужа молодиця (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 268.