Про УКРЛІТ.ORG

джигунчик

ДЖИГУ́НЧИК, а, ч., розм. Те саме, що джигуне́ць. * Образно. Метелик, джигунчик веселий, .. до бульбашки злегка торкнувся крильцем (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263.

вгору