ДЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е, філос. Прикм. до деї́зм і деї́ст. Як правило, деїстичні, пантеїстичні і подібні до них модні ідеологічні побудови сучасних буржуазних мислителів дуже непослідовні, часто-густо змикаються з модернізацією релігії (Ком. Укр., 1, 1968, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 232.