ДЕШЕВЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до деше́вий. Він [писар] був убраний в піджак та панталони з дешевенького простого тріко (Н.-Лев., IV, 1956, 56); — З такою теорією, даруйте, я ще не зустрічався. Очевидно, дешевенька вона (Стельмах, Хліб.., 1959, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 260.