ДЕТОНУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. детонува́ти¹.

ДЕТОНУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. детонува́ти². Як тільки пережите виражалося в русі і особливо в словах і мові, — проти моєї волі утворювався вивих, фальш, детонування (Моє життя в мист., 1955, 392).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 258.