ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до деталізува́ти; // у знач. прикм. В творі [»Близнецы» Т. Г. Шевченка] виведено образ добродушного і старомодного вчителя Степана Мартиновича, що вправляється в літературній творчості, над усе полюбляючи деталізовані анахронізми (Укр. літ. критика.., 1959, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 257.