ДЕТА́ЛЬ, і, ж.

1. Окремий факт; подробиця. Про деталі тутешнього життя в іншім листі — тепер пізно (Л. Укр., V, 1956, 367); Сержант Перова могла розповісти про який завгодно з минулих боїв, як про вчорашню подію — з безліччю деталей, характеристик (Ю. Янов., II, 1954, 9).

2. Складова частина механізму, машини і т. ін. Коли Йосиф удвох з Філіпчуком взялися складати машину, виявилося, що деяких деталей зовсім бракує (Вільде, Сестри.., 1958, 142); В окремих організаціях налагоджено виробництво стандартних деталей для будівництва (Колг. Укр., 6, 1959, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 257.