ДЕСЯТНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути десятником (у 2 знач.), виконувати обов’язки десятника. Так і не привелося Хомці десятникувати (Мирний, IV, 1955, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 257.

Десятникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть десятникомъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 373.