ДЕСНИ́ЦЯ, і, ж., заст., книжн., уроч. Права рука, а також рука взагалі. Огорнутий багрянцем опанчі, Тримаючи десницю на мечі, Данило їхав (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 255.