ДЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати, обкладати дерном що-небудь. Між квітниками й доріжками залишається смуга в 0,25-0,75 м завширшки. Цю смугу дернують або засівають під газон (Озелен. колг. села, 1955, 191); Після закінчення робочого дня юнаки і дівчата з лопатами поспішають на будівництво. При електричному освітленні вони дернують схили (Веч. Київ, 30.Х 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 253.