ДЕРЖИМО́РДА, и, ж., зневажл. Властолюбна, жорстока до підлеглих особа. Розбурханий заробітчанський натовп, відхлинувши до складів лісоматеріалу, раптом уперся, не подаючись далі, обороняючись від знавіснілих держиморд (Гончар, Таврія.., 1957, 67); — Самий початок дев’яностих років минулого століття — доба найчорнішої реакції за царя держиморди-городовика Олександра третього (Крот., Сини.., 1948, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 251.