ДЕРЖА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до держа́ва. — А я на зразок позова зложив скаргу до другої Державної думи про нашу горемичну [бідолашну] козачу долю (Мирний, IV, 1955, 367); Робітники, колгоспники та інтелігенція по праву пишаються тим, що на державному прапорі України виблискує найвища урядова нагорода — орден Леніна (Наука.., 12, 1957, 1); // Який має важливе значення для держави, може впливати на стан її справ. Член партії повинен: ..проявляти пильність, берегти партійну і державну таємницю (Статут КПРС, 1961, 4); Син України з сином Комі Державні зважують діла (Рильський, І, 1956, 350); // Який бере безпосередню участь у керівництві державою. У боротьбі за об’єднання й незалежність руських земель Дмитрій Донськой виявив якості великого державного діяча і видатного полководця (Іст. СРСР, І, 1957, 84).

∆ Держа́вне пра́во — галузь права, положеннями якої визначено і закріплено суспільний і державний устрій країни, принципи організації і діяльності державних органів, основні права і обов’язки громадян, виборчу систему країни; Держа́вні екза́мени (і́спити) — випускні екзамени у вищих навчальних закладах. Та що ж, коли у Вас.. докторату не дають, а без того Лілі не можна було б потім в Росії державні іспити складати (Л. Укр., V, 1956, 416).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 248.