ДЕНАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Втрата національних особливостей (мови, культури і т. ін.). Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснював цісарський уряд і польська шляхта з метою збереження вічного панування на цих землях (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 15).

2. Повернення державою націоналізованого майна попереднім власникам.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 241.