ДЕМОРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Занепад моральності; моральний розклад. Прецікава і високо драматична картина «Підпанки» малює останні часи кріпацтва і панський двір як центр страшної деморалізації та самоволі (Про мист. театру, 1954, 159).

2. Спад духовних сил, дисципліни; втрата здатності до дії. Страйк був і лишається обоюдогострою зброєю: при невмілому проведенні він веде до дискредитації і розвалу спілки, до ослаблення її авторитету і впливу на маси, до деморалізації самих мас (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 241.