ДЕМОНСТРАТИ́ВНО. Присл. до демонстрати́вний (у 1 знач.). Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 134); Ніхто не хапався йти за Нестором. Жінки демонстративно повиходили з салону до спочивальні або поховались у кухні (Вільде, Сестри… 1958, 583).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 240.