ДЕМОКРАТИ́ЗМ, у, ч.

1. Визнання і здійснення демократії (у 1, 2 знач.). Послідовним борцем за демократизм може бути тільки пролетаріат (Ленін, 9, 1949, 41); Як день від ночі відрізняється справді народний радянський демократизм від фальшивого буржуазного демократизму (Рад. Укр., 5. XII 1953, 2).

2. розм. Властивість за знач. демократи́чний 3; народність, простота. Його демократизм так трудно було припасувати до панських примх, занадто дорогої одежі і т. ін., що я просто не няв [йняв] йому віри (Коцюб., І, 1955, 253); Однією з найбільш очевидних якостей літератури соціалістичного реалізму є, звичайно, демократизм її форми (Талант.., 1958, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 239.