ДЕМЕ́НО, а, с., розм., заст. Кермо. Ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими дуже деменами (Стор., І, 1957, 242); Демено повернулось, неначе здорова морська риба, збило хвилю й легенько повернуло човна од берега (Н.-Лев., II, 1956, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 238.

Де́мено, на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 367.