ДЕЛЕГА́Т, а, ч. Виборний або призначений представник якої-небудь організації, установи, колективу. Одеська організація обрала В. І. Леніна своїм делегатом на III з’їзді [РСДРП] (Іст. УРСР, І, 1953, 596); Застигли делегати кораблів, слухають гарячу промову голови (Корн., І, 1955, 25); Потрібно було виділити чотирьох делегатів на обласну нараду передовиків сільського господарства (Жур., Звич. турботи, 1960, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 236.