ДЕКО́Р, у, ч. Система декораційних елементів; прикраса. Цікавим прийомом кольорового оздоблення будинків, що мають рублені стіни, є пофарбування швів зрубу. Тут органічно поєднується кольоровий декор з конструкцією стіни (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 113); Трапляються форзаци, де замість повного декору обох сторінок вміщено поодинокі орнаментальні або сюжетні елементи (Укр. рад. граф., 1957, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 235.