ДЕКЛАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Офіційно заявляти, урочисто проголошувати. — Треба зібрати установчі збори, треба декларувати нашу програму. Досить плутанини! (Довж., І, 1958, 160); Новий журнал [«Червоний шлях»] в першому номері декларував свою мету — стати органом тих широких кіл української інтелігенції, які «хочуть і здатні йти по червоному шляху радянського культурного будівництва» (Поезія.., 1956, 149).

2. перен., літ. Зображувати нехудожньо, абстрактно. Декларувати у віршах — це значить збіднювати поезію, позбавляти її багатьох фарб і тонів (Вітч., 4, 1964, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 235.