ДЕКЛАРАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. декларати́вний 2; показовість. Значною хибою роману [«Ще одна прекрасна катастрофа» Ю. Смолича] є декларативність. Позитивні персонажі.. схематичні і, по суті, бездіяльні (Іст. укр. літ., II, 1956, 463); Збірка [«З наказу роду») з художнього боку стояла невисоко. Її псує гола декларативність, риторичність, схематизм (Рад. літ-во, 6, 1957, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 234.