ДЕЗОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. дезорієнтува́ти.

2. Стан за знач. дезорієнтува́тися. У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгубленість властей (Козл., Сонце.., 1957, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 232.