ДЕГЕНЕРУВА́ТИ, у́є, недок. і док.

1. Припиняти свій розвиток; розкладатися. Ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки [огірків], що з певних, не визначених нами фізіологічних причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 39).

2. Те саме, що виро́джуватися 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 230.