ДЕВО́Н, у, ч., геол. Третій по порядку період палеозойської ери в історії Землі. Західна межа поширення девону, де його перекривають кам’яновугільні відклади, схематично проходить у напрямку від Турійська, приблизно, на Золочів і Жидачів (ГеоЛ. Укр., 1959, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 229.