ДЕВАЛЬВА́ЦІЯ, ї, ж. Проваджене буржуазними урядами в законодавчому порядку зменшення золотого (срібного) вмісту грошової одиниці, а також зниження курсу паперових грошей відносно золота (срібла) або іноземних валют. Проведена урядом девальвація турецької ліри погіршила становище робітників (Смолич, Після війни, 1947, 89); До війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами.. Та прийшла девальвація. Клавда втратила все, крім доларів і золота (Вільде, Сестри.., 1958, 454); * Образно. І золотий карбованець піддається девальвації, а як провести девальвацію закуреного люду передмість? (Стельмах, Хліб.., 1959, 628).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 229.