ДЕВ’ЯТДЕСЯ́Т, и́, числ. кільк., діал. Дев’яносто. Мила вітчизна моя — Сульмон, на джерела багатий; Дев’ятдесят туди миль треба від Рима пройти (Зеров, Вибр., 1966, 332).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 229.

Дев’ятдеся́т, тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 365.