ДЕБІ́Т, у, ч. Кількість газу або рідини (в кубічних метрах), яка виходить з свого джерела (землі, озера і т. ін.) за одиницю часу. Розвідано понад 60 джерел водопостачання з загальним дебітом близько 220 кубічних метрів на годину (Наука.., З, 1957, 11); З допомогою нагнітання повітря або газу на певній глибині штучно створюється підвищений тиск, і тим самим збільшується дебіт свердловин (Гірн. пром.., 1957, 97); * Образно, Нас закинули [в Карпати] з літаків. Ми переплюснулись і черев дамби і через хребти, бо наш дебіт постійно зростав коштом підземних вод, припливом місцевого населення (Смолич, Ми разом.., 1950, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 228.