ДВІ́СТІ, двохсо́т, числ. кільк. Назва числа 200 і його цифрового позначення; // Кількість із двохсот одиниць. Жила Аматина там нянька .. Давала чиншу до двора: ..Льняної пряжі три півмітки .. І двісті валяних гнотів (Котл., І, 1952, 181); На лугах калина мріє весен двісті (Мал., І, 1956, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 219.

Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 362.