ДВОТРУ́БНИЙ, а, е. Який має дві труби. Двотрубний теплохід уже приймав пасажирів (Трубл., II, 1955, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 226.