ДВОСТВО́ЛЬНИЙ, а, е. Який має два стволи. Зніме повільно двоствольну рушницю Широкогрудий і злегка рябий [мисливець] (Мал., Звенигора, 1959, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 226.