Про УКРЛІТ.ORG

двостатевий

ДВОСТАТЕ́ВИЙ, а, е.

1. Який має, поєднує в собі органи чоловічої і жіночої статі. Через те, що яйцеклітини і живчики розвиваються у кожної гідри, цих тварин називають двостатевими (Зоол., 1957, 17).

2. Який має маточку і тичинки (про квітку). Квітки .. побудовані неоднаково. Вони бувають двостатеві.. та одностатеві (Сад. і ягідн., 1957, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 226.

вгору